ПРЕС-СЛУЖБА нгу В оту "пІВНІЧ"
ПО ОДИН БІК ВУЛИЦІ
ЯК ГВАРДІЙЦІ СПІВПРАЦЮЮТЬ З ЦИВІЛЬНИМ НАСЕЛЕННЯМ НА СХОДІ?
Новоборове, Луганщина
Тут не було війни
Новоборовесело у Старобільському районі Луганської області. Населення становить близько 300 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Новоборівська сільська рада.

Селище немає власної школи. Діти навчаються у сусідньому місті Кремінній, що у 15 кілометрах від Новоборового.


Більшість населення – це люди похилого віку. Кількість осіб від 0 до 18 років – 30 чоловік.


Інфраструктура - фельдшерський пункт, будинок культури, бібліотека.

Поза тим, поблизу селища базуються гвардійці 5 Слобожанської бригади, які виконують завдання в операції Об'єднаних Сил.

Історія перша
цивільні

"Дотримання балансу"
Ольга Дівенко - голова селищної Ради
На посаді з 2015 року.
«На нашій території завжди було дуже спокійно, – розпочинає історію пані Ольга, – Але війна дуже впливає на емоційний стан незалежно від області та території, особливо, коли з'явилися переселенці. Більшість населення має дітей на окупованих територіях, і з цим нічого не зробиш».
Спочатку було не зрозуміло, потім тяжко, потім усі звикли.
«У нас у селищі не було жодних випадків, що компрометують військових. Проте чутки іноді сильніші за правду. Новини з сусідніх сіл доходили до нашого і населення дуже обережно ставилося до військових. Зараз усі звикли».

Усі екстренні служби базуються у Старобільську, а це більш ніж за 30 кілометрів від селища. Коли фельдшер у відпустці, її взагалі немає у селищі. Тоді люди звертаються до нацгвардійців.

«Неодноразово військові медики надавали першу медичну допомогу. Ми звертаємося по різним питанням і жодного разу не було, щоб військові відмовили. Вони дуже швидко підключаються до вирішення будь-яких проблем. Тепер було б не звично, якби їх тут не було».

Питаю: Військові звертаються до вас за допомогою?

- Дуже-дуже рідко.

історія друга
військові

"Міністерство добрих справ"
Нацгвардійці зайшли у Новоборове у 2016-му.

Ще тоді бійці зібрали людей, аби "прояснити ситуацію". Вони відповіли на усі запитання, що цікавили населення.
Майже одразу розгорнули соціальні проекти, допомагали малозабезпеченим родинам, навчали місцевих школярів.
Дмитро Шаханов, заступник командира по роботі з особовим складом
«Ми досить часто допомагаємо першою медичною допомогою, адже наш медик завжди на місці. Був випадок взимку, коли наші бійці знайшли замерзлого чоловіка у снігу. До приїзду «швидкої» наш медик його рятував і усе закінчилося позитивно. Про те, що ми надаємо допомогу у будь-який час доби говорити не варто. Тут мешкає дуже багато людей похилого віку: ми намагаємося допомогти кожному», - говорить Дмитро.

Голова сусіднього селища звернувся до гвардійців з проханням побудувати капличку саме Української помісної церкви. До цієї справи підключилися й військовий священик.

Цивільні та військові влаштовують спільні культурні заходи, і після нашого інтерв'ю розпочали обговорювати найближчий концерт в селищі. Талановиті бійці так само беруть участь у самодіяльності і виступають для місцевих. Ці концертні номери новоборівчани люблять найбільше, зізнається пані Ольга.

Для того щоб побудувати міцний міст довіри потрібно мати щирі помисли, добре серце та завзяту вдачу. Але..

Як полагодити міст?
(І це не стилістична фігура)
Вздовж села проходить траса обласного значення. Громада зверталася до різних інстанцій, проте трасою займатися не хочуть. Усі роблять відписки, що міст не перебуває на їхньому балансі.

«Ми звернулися до нацгвардійців з проханням полагодити міст. Залізні бильця, що проходять вздовж пішохідної ділянки моста зламані. Це небезпечно для пішоходів. Бійці обіцяли, що допоможуть. І допоможуть», - каже Ольга Дівенко.

Гвардійці у свою чергу вже шукають необхідні інструменти та фахівців з ремонту.

«Ми шукаємо інструменти й вже звернулися до місцевих волонтерів. Будемо робити усе можливе, щоб розв'язувати проблемне питання. Я думаю, що у нас все вийде, адже ми завжди робимо це щиро. І ми не просто військові, що виконують завдання. Ми такі самі люди, для яких не байдужі проблеми інших», - зазначає Дмитро Шаханов.
Я: Ви розумієте, що лагодити міст - це не компетенція військових. Це до влади та комунальників.

Дмитро: Розумієте, не у цьому річ. Це не питання кваліфікації і повноважень. Коли допомогти просто більш нікому, ви б, особисто, що робили на нашому місці?
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website